ПРИГОДА

ПРИГОДА
"ПРИГОДА" (L "Avventura), Італія-Франція, 1960, 140 хв. Драма. Прем'єра фільму на ХIII Міжнародному кінофестивалі в Канні ( 1960) супроводжувалася знущальними випадами фестивальної преси та публіки. Каннська аудиторія виявила власну нездатність адекватно сприйняти запропонований Антоніоні новаторський сюжет, звично слідуючи за фабульними перипетіями розказаної історії.

"ПРИГОДА" (L "Avventura), Італія-Франція, 1960, 140 хв.
Драма.
Прем'єра фільму на ХIII Міжнародному кінофестивалі в Канні ( 1960) супроводжувалася знущальними випадами фестивальної преси та публіки. Каннська аудиторія виявила власну нездатність адекватно сприйняти запропонований Антоніоні новаторський сюжет, звично слідуючи за фабульними перипетіями розказаної історії. відкривають знамениту авторську тетралогію з майбутніми її фільмами "Ніч" (1961), "Затемнення" (1962 ) і "Червона пустеля" (1964), "Пригода" представляло собою яскравий і по-своєму вичерпний художній маніфест нового кінематографа по Мікеланджело Антоніоні. Куди менш значущою в ньому виявлялася розказана з екрану історія при всьому її драматизм - історія про те, як герой і дві героїні відправляються на морську прогулянку до сицилійських острівним відрогів Лішіі Бьянкі, як одна з героїнь безмотивно зникає, випадаючи з сюжету, а двоє залишилися в пошуках зниклої подруги переживають швидкоплинне любовну пригоду, забувши про зниклу подрузі. Антоніоні навмисно переносить драматизм дії з зовнішнього подієвого ряду у внутрішній - фабульна ж канва сюжету виявлялася при цьому як би зчепленням випадкових, поверхневих подій. Найбільш значним елементом сюжету в "Пригоді" виступали натурні пейзажі з безтурботним або тривожним небом і купчастими хмарами на ньому, з графічно-чіткими прямовисно здіймаються обрисами скель, точно впираються в саме небо. Морський пейзаж являв собою у фільмі якусь універсальну метафору, що дозволяє перенести сюжет в метафізичний вимір.Море поставало тут непідвладною людині силою, що не може бути ні підпорядкованої йому, ні усвідомленої їм. В "Пригоді" стихія моря є безсумнівна реальність, перед якою людина безсила в своїх сподіваннях і вчинках, фатально приречений на поразку і глибоке самотність, обтяжене до того ж почуттям власної моральної провини. В межах подібних розгорнутих метафор "ночі", "затемнення", "червоної пустелі" будувалися сюжети і наступних фільмів тетралогії, де існування героїв було позбавлене реальних перспектив буття, свободи вибору, зате характеризувалося несвободою їх детермінованого буття в світі жорстко окреслених соціальних координат. Саме "Пригода" на рубежі 1960-х років заслужено і справедливо вивело його автора Мікеланджело Антоніоні абсолютно на інший рівень оцінки в світовій культурі 20 століття.
Валерій Босенко
В ролях: Габріеле Ферцетті, Моніка Вітті, Леа Массарі, Домінік Бланшар, Ренцо Річчі, Джеймс Адамс, Дороті Ді поліол.
Режисер: Мікеланджело Антоніоні.
Автори сценарію: Мікеланджело Антоніоні, Елліо Бартоліні, Тоніно Гуерра.
Оператор: Альдо Скаварда.
Композитор: Джованні Фуско.

Енциклопедія кіно. 2010.