ВОСХОЖДЕНИЕ

ВОСХОЖДЕНИЕ
"ВОСХОЖДЕНИЕ", СРСР, Мосфільм, 1976, ч / б, 111 хв. Притча, військова драма. Картина стала лебединою піснею її творця - режисера Лариси Шепітько. Працюючи над наступною своєю стрічкою ( "Прощання" по книзі В. Распутіна), Лариса трагічно загинула, потрапивши в автомобільну катастрофу. "Сходження" удостоїлося найвищих нагород - головного призу "Золотий Ведмідь" на фестивалі в Берліні, головної премії Всесоюзного кінофестивалю.

"ВОСХОЖДЕНИЕ", СРСР, Мосфільм, 1976, ч / б, 111 хв. Притча, військова драма.
Картина стала лебединою піснею її творця - режисера Лариси Шепітько. Працюючи над наступною своєю стрічкою ( "Прощання" по книзі В. Распутіна), Лариса трагічно загинула, потрапивши в автомобільну катастрофу. "Сходження" удостоїлося найвищих нагород - головного призу "Золотий Ведмідь" на фестивалі в Берліні, головної премії Всесоюзного кінофестивалю. У пресу, правда, просочилася інформація про тертя в берлінському журі через стрічки: найвизначніший його член - німецький режисер Райнер Вернер Фассбіндер різко протестував проти її нагородження, навіть погрожував вийти зі складу журі, так що здобута фільмом перемога тим більш цінна. Картина, в основі якої повість Василя Бикова "Сотников", напружено трагічна: двоє партизанів потрапляють до німців в полон; один, на ім'я якого названа повість, стійко переносить допити і тортури. Він не в змозі зрадити і в фіналі сходить на шибеницю. Інший же, Рибак, разом з яким Сотников потрапив в полон, - людина бувала, ніколи не йде проти обставин, приймає пропозицію стати поліцаєм. Однак і його чекає петля: не витримавши мук совісті, Рибак вішається в сортирі поліцейської казарми.
Сотников, який живе і діє в про п р е к и, - досконале, закінчене втілення улюбленого героя Шепітько: Кемаль з "спеки" (1963), Надія Петрухіна з "Крил" (1966), герой среднеметражний "Батьківщини електрики" (1967, за оповіданням А. Платонова), що потрапила "на полицю", Петро з "Ти і я" (1971). Сотников глибше і масштабніше попередників з фільмів Шепітько, оскільки бере участь не тільки в драмі, що нав'язала людям війна, а й в інший, одвічної - трапилася на зорі нашої ери: Шепітько навмисно надала герою риси Христа, а зраднику Рибаку - вигляд Іуди.
В ролях: Борис Плотніков ( см. ПЛОТНІКОВ Борис Григорович) , Володимир Гостюхін ( см. Гостюхін Володимир Васильович) , Сергій Яковлєв ( см. ЯКОВЛЕВ Сергій Сергійович) , Людмила Полякова ( см. ПОЛЯКОВА Людмила Петрівна) , Вікторія Гольдентул, Анатолій Солоніцин ( см. Солоніцин Анатолій Олексійович) , Марія Виноградова ( см. ВИНОГРАДОВА Марія Сергіївна) , Микола Сектименко ( см. Сектименко Микола Григорович) , Сергій Каніщев, Сергій Юртайкин ( см. Юртайкин Сергій) . Режисер: Лариса Шепітько
( см. Шепітька Лариса Юхимівна) . Автори сценарію: Юрій Клепіков ( см. КЛЕПІКОВ Юрій Миколайович) , Лариса Шепітько ( см. Шепітька Лариса Юхимівна) . Оператори: Володимир Чухнов ( см. Чухно Володимир Іванович) , Павло Лебешев ( см. Лебешев Павло Тимофійович) . Художник-постановник: Юрій Ракша ( см. РАКША Юрій Михайлович) . Композитор: Альфред Шнітке ( см. Шнітке Альфред Гаррійович) . Звукорежисер: Ян Потоцький ( см. ПОТОЦЬКИЙ Ян Річардовіч) . Монтаж: Валерія Бєлова. "Золотий ведмідь" і приз ФІПРЕССІ, премія ОСIC МКФ в Західному Беpлине-77; Приз "Статуя Свободи" VI МКФ фільмів про свободу і революції в Сопотце-77 (Югославія); Головна пpемией (особливо відзначено роботу режисера Л. Шепітько), приз глядачів, приз СК Латвії режисерові (Л. Шепітько) ВКФ-77 в Ризі; Державна премія СРСР (1979, удостоєні режисер Л. Шепітько і оператор В. Чухнов посмертно, за фільми останніх років).
Енциклопедія кіно. 2010.